Головна

Виставка копій оригінальних карт «Київщина на картах ХVІ-ХІХ століття»

До Дня захисника України відбулося тематичне свято «Козацькому роду нема переводу»

   10 жовтня 2017 року у Білоцерківському краєзнавчому музеї до Дня захисника України відбулося тематичне свято «Козацькому роду нема переводу». Захід був проведений напередодні святкування Покрови –  згідно з історичною традицією, саме в цей день вшановується українське військо.

   На початку свята із привітанням виступила директор Білоцерківського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук Діденко Людмила Михайлівна. Вона наголошувала, що на початку XVI ст. козацтво розселилося по староствах: Київському, Канівському, Черкаському, Переяславському, Білоцерківському та ін. У зв’язку з прикордонним статусом краю на населення Білоцерківщини було покладено обов’язок захищати південні кордони. У Білій Церкві як і в інших південно-українських порубіжних містах ХV ст., оселялися козаки, які  відігравали значну роль у житті Білоцерківщини. Тому наша земля була часто на перехресті військових подій у період козацько-гетьманської доби в ХVII–ХVІІІ ст.

   В кінці  ХVI ст. Біла Церква була столицею повстанців під час визвольних змагань, пов’язаних з іменем Криштофа Косинського, Северина Наливайка. А в роки  Національно-визвольної війни 1648–1657 рр. була  центром староства та Білоцерківського полку. 14 разів Богдан Хмельницький із основним своїм козацьким військом перебував у Білоцерківській  фортеці  розсилаючи по всій Україні універсали-заклики вступати до національно-визвольної боротьби.

   На Білоцерківській землі  у селі  Мазепинцях 1639 року народився славетний гетьман України Іван Мазепа. У 1704 році гетьман  оселився у Білоцерківському замку, поблизу якого заклав кам’яну Микільську церкву, що збереглася до наших часів як пам’ятник козацької доби.

   У роки незалежної Української держави на Білоцерківській землі відродилася козацька слава і був створений Білоцерківський полк та заснована Білоцерківська Січ. До Білоцерківської Січі ввійшли козацькі осередки Київщини, Чернігівщини та Полтавщини.

   Освятив захід благочинний  Білоцерківського району протоієрей УПЦ Київського патріархата Покрови Божої Матері Микола Гопайнич.

   На захід було запрошено та виступили з патріотичними промовами:

1. кандидат  історичних наук, працівник  Білоцерківського краєзнавчого музею Бурлака Сергій Іванович
2. учасник АТО, кандидат сільськогосподарських наук, доцента БНАУ  Судик Валерій Вікторович
3. волонтер АТО, голова Білоцерківського об'єднання "Просвіта" Костянтин Вікторович Климчук
4. голова громадського формування "ЩИТ" Сергій  Шкарівський
5. учнів та курсантів гімназії №2- святкове звернення пролунало від Ані Смідонової – курсантки 8-А класу.

   В ході відкриття пролунали музичні привітання від  вокального ансамблю музею «Струни серця». Після заходу всі присутні мали змогу оглянути тематичну виставку по історії козацтва Білоцерківщини, виставку зброї від козацької доби до сучасності та філателістичну виставку  Олега Євпака «Поштові марки України  періоду 1918–1921 рр.».

Відкриття ювілейної виставки «Моє життя» Невінчаної Галини Вікторівни

5 жовтня пройшли чергові XXХVIIІ Краєзнавчі читання ім. о. Петра Лебединцева

Проведено чергове засідання науково-методичної ради

      5 жовтня 2017 року у Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулось чергове засідання науково-методичної ради, основним завданням якої є нові напрямки руху розвитку музейної справи, нові форми роботи, які будуть сприяти вирішенню і втіленню в життя програми розвитку нашого музею на 2018 р. в науковій, освітній, культурно-масовій роботі з новою інтерпретацією, та для збільшення кількості відвідувачів, платних послуг, тощо.

      Як зазначила голова науково-методичної ради музею Діденко Л.М.: «Особливу увагу потрібно найбільш приділяти створенню комфортних умов для спілкування відвідувачів з культурною спадщиною, активізувати їх сприйняття музейного матеріалу, адже, саме під час відвідування музеїв складається враження, що вони не тільки розповідають про повсякденне життя простих людей різних епох, але вони, немов би, ведуть діалог з сучасною епохою. Потрібно пам’ятати слова, які сказав провідний європейський діяч музейної справи  Кеннет Хадсон: «Кращий музей – це той, після відвідування якого відчуваєш себе краще, тому що в ньому, хай ненадовго, ти знайшов захист від нестерпного напору, приголомшливого гуркоту й неподобств навколишнього світу, тому що твій розум збагатився новими ідеями, тому що ти раптом зрозумів те, чого ніколи раніше не усвідомлював». Сучасний музей має перетворюватися в культурний центр, де не тільки проводяться різноманітні заходи для відвідувачів, а також встановлюються і розвиваються соціальні контакти і враховуються чисто комерційні чи орієнтовані на споживача фактори»».

      На засіданні прийняли участь усі присутні члени колективу, вносили свої пропозиції та рекомендації, після чого було розглянуто та затверджено нові форми роботи.