Museum Logo

КЗ КОР "Білоцерківський краєзнавчий музей"

  • Розвиток освіти та культури XIX-XXст
    Розвиток освіти та культури на Білоцерківщині наприкінці ХІХ – на  початку ХХ ст.
  • Розвиток краю у ХVIII-XIX ст
    Експозиція залу висвітлює участь білоцерківців у Вітчизняній війні 1812 р. та становище закріпаченого селянства
  • Природа Південної Київщини
    Відвідувачі знайомляться із  геологічною історією нашого краю, з його корисними копалинами, сучасними природними та кліматичними...
  • Перша cвітова війна
    Матеріали експозиціі розповідають про Першу світову війну, що стала тяжким випробуванням для українського народу
  • Капіталістичні відносини
    Експозиція об’єднує пам’ятки, які розкривають багате, насичене подіями минуле Білої Церкви та півдня Київщини
  • Археологічне минуле краю
    Експозиція відображає побут стародавнього населення України від найдавніших часів і до середньовіччя.
  • Білоцерківщина сучасна
    Експозиція «Розвиток Білоцерківщини від повоєнного періоду до сучасності» розміщена у трьох залах
  • Польсько-литовська доба
    Експозиція залу відображає історію краю в XІV–XVІІІ ст. – період литовсько-польського панування
  • Головна
  • Про музей
    • Історія музею
    • Адміністрація
  • Експозиції
    • Природа Південної Київщини
    • Археологічне минуле краю
    • Польсько-литовська доба
    • Розвиток краю у ХVIII-XIX ст
    • Капіталістичні відносини
    • Розвиток освіти та культури XIX-XXст
    • Перша світова війна
    • Білоцерківщина від повоєнного періоду до сучасності
  • Виставки
    • Тематичні виставки
    • Тимчасові виставки
    • Пересувні виставки
  • Інформація
    • Анонси
    • Події музею
    • Відеолекції та майстер-класи
    • На допомогу вчителям і учням
    • Історія одного експоната
    • Тендери та держзакупівлі
  • Видання
    • Щорічник «Юр’ївський літопис»
    • Матеріали конференцій
    • Краєзнавчі читання
    • Методична література
    • Інша література
  • Відвідувачам
    • Інформація
    • Віртуальний тур
  • Відгуки

Головна

Анонси

Субота, 13 березня 2021

“Колодія величаймо – весну зустрічаймо!” – свято Колодія в Білоцерківському краєзнавчому музеї

...
Читати далі...
П'ятниця, 08 січня 2021

Шановні відвідувачі!

...
Читати далі...
П'ятниця, 13 листопада 2020

Осінні барви моєї долі

...
Читати далі...

Останні події

Субота, 20 березня 2021

Карантин!

Карантин!
...
Читати далі...
Понеділок, 15 березня 2021

У КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!”

У КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!”
        13 березня 2021 р. у КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “К...
Читати далі...
Середа, 10 березня 2021

Колодій або українська Масниця: традиції та значення свята

Колодій або українська Масниця: традиції та значення свята
        Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2021 році Колодій ...
Читати далі...
Всі подіі музею

Останні події

Карантин!

Всі події
Читати далі...

У КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!”

        13 березня 2021 р. у КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!” Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів підготовлено та проведено співробітниками музею.
 
        Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2021 році Колодій триває з 8 березня по 14 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Колодій – давньоукраїнський Бог шлюбу, любові, примирення та людської злагоди.
 
        Головним обрядом Масниці були «колодки». Сонячна ознака Колодія, яка слугувала символом продовження роду. В Україні віддавна існували дві колодки: колодка одружених (переважно, жіноча) і колодка молодіжна (переважно, дівоча). Обидві колодки відрізнялися як своїм завданням, так і характером. Жіночу колодку “тягали”, “волочили”, молодіжну колодку “чіпляли”, “в’язали”.
 
        Дівчата свої «колодки» виготовляли з атласу, кольорових ниток, у вигляді прикраси, квітки або стрічки і пов’язували на ліву руку поближче до серденька. Парубки повинні були платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою. У подяку за це кожна дівчина вишивала хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень.
 
        Заміжні жінки свої колодки робили з поліна або великої колоди, яку прив’язували «старим парубкам» до ноги і змушували їх тягнути, як покарання за те, що не одружилися. А позбутися такої колоди можна було лише відкупившись грошима подарунками або могоричем. Так громада одружених людей карала «старих парубків» за небажання женитися.
 
        На Київщині та Житомирщині влаштовували сценічне дійство, у якому брали участь тільки жінки. За тиждень колодка проходила різні стадії - від свого символічного народження і до смерті.
 
        Вареники — головна страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців. Вареники символізували молодий місяц ь, який у свою чергу був символом жіночої енергії. Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці.
 
        В цей тиждень, до Великого посту, всі намагались помиритись. Пробачити старі образи та попросити пробачення у інших, тому Колодія часто називають святом “примирення”, а останній та найважливіший день Колодія – «прощена неділя».
 
        Гості які завітали на свято відчули справжній дух « Колодія», дізналися про давно втрачену суть і значення свята, де прив'язування «колодки» були ключовими розважально-обрядовими дійствами, скуштували традиційні страви за давніми рецептами та придбали сувенірні колодки.
 
        Стародавні українські веснянки лунали у виконанні музейного ансамблю «Струни серця».
Всі події
Читати далі...

Колодій або українська Масниця: традиції та значення свята

        Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2021 році Колодій триває з 8 березня по 14 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Колодій – давньоукраїнський Бог шлюбу, любові, примирення та людської злагоди. Він – опікун подружнього життя, оберігає молодих від нещасть і недуг, сприяє створенню нової родини, заохочує до продовження людського роду.
 
        Його святкування має суто національний зміст і у нього мало спільного з «Масляною», якої на козацькій Україні не було, позаяк вона має інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми і навіть страви готують, не такі, як на Колодія.
 
        Чому Масниця? Тому що в цей тиждень споживали багато масної їжі. Це були сир, масло, вареники з сиром і маслом, звідси назва Масниця. Масляною (Масленицей) це свято почали називати у 1960-х роках ХХ століття. Тоді його фактично дозволили святкувати після довгої заборони, але вже з російським корінням.
 
        Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело, смачно, піснями, музикою та найрізноманітнішими розвагами. Це практично було передноворічне свято, адже тоді наші предки святкували Новий рік із настанням весни. Для молоді, свято Колодія, було найромантичнішим, його святкували на кожному кутку у свій окремий день від вівторка до неділі.
 
        Головним обрядом Масниці були «колодки». Сонячна ознака Колодія, яка слугувала символом продовження роду. В Україні віддавна існували дві колодки: колодка одружених (переважно, жіноча) і колодка молодіжна (переважно, дівоча). Обидві колодки відрізнялися як своїм завданням, так і характером. Жіночу колодку “тягали”, “волочили”, молодіжну колодку “чіпляли”, “в’язали”.
 
        Дівчата свої «колодки» виготовляли з атласу, кольорових ниток, у вигляді прикраси, квітки або стрічки і пов’язували на ліву руку поближче до серденька. Парубки повинні були платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою. У подяку за це кожна дівчина вишивала хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень.
 
        Заміжні жінки свої колодки робили з поліна або великої колоди, яку прив’язували «старим парубкам» до ноги і змушували їх тягнути, як покарання за те, що не одружилися. А позбутися такої колоди можна було лише відкупившись грошима подарунками або могоричем. Так громада одружених людей карала «старих парубків» за небажання женитися.
 
        На Київщині та Житомирщині влаштовували сценічне дійство, у якому брали участь тільки жінки. За тиждень колодка проходила різні стадії - від свого символічного народження і до смерті.
 
        Вареники — головна страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців. Вареники символізували молодий місяць, який у свою чергу був символом жіночої енергії. Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці.
 
        В цей тиждень, до Великого посту, всі намагались помиритись. Пробачити старі образи та попросити пробачення у інших, тому Колодія часто називають святом “примирення”, а останній та найважливіший день Колодія – «прощена неділя».
 
        Прадавнє свято українців повертає нас до своїх коренів, учить добру, мудрості, злагоді, очищає душу, виводить за межі буденного, гнітючого, приносить радість і світлу надію. По крихітці збираємо те, що втрачене впродовж віків, починаємо відроджувати і знайомити широкий загал із забутими традиціями.
Всі події
Читати далі...

Із чарівним святом 8 Березня!

Всі події
Читати далі...

З нагоди 207-річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» презентує тематичну виставку «Шляхами Кобзаря»

        Кожного року в березні Україна відзначає Шевченківські дні. З нагоди 207-річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» презентує тематичну виставку «Шляхами Кобзаря», яку напередодні  відвідали студенти Білоцерківського педагогічного коледжу.

        З ім’ям Т.Г. Шевченка пов’язана історія  Білої Церкви, де неодноразово побував великий Кобзар. Свої враження про наше містечко він відобразив у повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали» (1856 р.).

        У  Білій Церкві жили   вірні друзі Т.Г. Шевченка: М.К. Чалий (1816–1907) – відомий український педагог, член редколегії журналу “Киевская старина», директор Білоцерківської гімназії та І.М. Сошенко (1807–1876) – земляк Т. Шевченка, художник та викладач гімназії, який першим звернув увагу на художній талант митця та організував його викуп із кріпацтва.

        У червні 1846 року Т. Шевченко у складі археологічної комісії разом із професором І. Іванишиним та художником О. Сенчило-Стефановським протягом місяця брав участь у роботі науково-археологічної експедиції та розкопках кургану Перепет під Фастовом, де замальовував кургани, селян, учасників розкопок (збереглося дев’ять його малюнків).

        Працюючи художником археографічної комісії, Т. Шевченко замальовував пам’ятки історії, старовинні церкви. У нашому містечку він зробив малюнок  найстарішої  Микільської церкви, яка була закладена 25 серпня 1706 року гетьманом Іваном Мазепою та білоцерківським полковником Костянтином Мокієвським.

        На виставці представлені копії картин,   колекція автопортретів Т.Г. Шевченка, рідкісні видання його творів, що є важливим джерелом вивчення образотворчого мистецтва та  історії української культури. 

        Під час екскурсії студенти  познайомилися  з художньою творчістю Кобзаря, в якій відображено життєвий та творчий  шлях Тараса Григоровича: часи його навчання в Петербурзькій академії мистецтв, подорожування його по Україні, перебування на Київщині, період заслання в  Казахстані та  вшанування пам’яті Кобзаря.

        Великий Кобзар був вірним і відданим сином українського народу, натхненним співцем рідного краю. Високохудожнім словом він виразив душу українців, їхнє непереборне прагнення до волі, світ поетичних уявлень, потяг до всього прекрасного, піднесеного, величного. Шевченко жив інтересами свого народу, разом із ним боровся проти зла й неправди.  Він був справжній митець, його називають поборником правди і свободи.

        Тож, шануймо Великого Кобзаря і його непорушні заповіти синам і дочкам нашої славної України!

Всі події
Читати далі...
Білоцерківський краєзнавчий музей пропонує до вашої уваги урок мужності «Афганістан – душі кривава рана».
Квест – вікторина «В єдності наша сила» | Віртуальна екскурсія «Герої поколінь».
Віртуальна екскурсія «Голокост – трагедія, історія, пам'ять»
Мультимедійний урок «Герої Крут – герої не вмирають»
Урок мужності «Вони загинули, щоб Україна була незалежною»
Пересувні виставки
А на моїй землі іде війна…
«Природні кольори в роботах художників Білоцерківщини»
«Народна війна на Білоцерківщині»
Є в пам’яті миттєвості війни
Той, хто запалює серця
Тематичні виставки
Таїна історії
Шляхами Кобзаря
Тимчасові виставки

Швидкі лінки

  • Інформація про музей
  • Всі події музею
  • Пересувні виставки
  • Тематичні виставки
  • Тимчасові виставки
  • Експозиції музею
  • Відеолекції та майстер-класи
  • Ціни та послуги
  • Як до нас дістатися
  • Тендери та держзакупівлі
  • Гостьова книга

Останній відгук

Ездили на уикенд с друзьями в г. Белая Церковь, посетили парк "Александрия" и Краеведческий музей.<br /> Всем нам очень понравилось, каждый открыл для себя что-то новое.<br /> Хочу поблагодарить работник...

Карпович Софья
17.03.2015р.
Детальніше

Зв'язок

Адреса: м. Біла Церква, пл. Соборна, 4
Телефони: +38 (04563) 5-54-61, 5-55-52
E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Працюємо: з 09:30 до 17:30 Вихідний: середа

 

  • Головна
  • Про музей
    • Історія музею
    • Адміністрація
  • Експозиції
    • Природа Південної Київщини
    • Археологічне минуле краю
    • Польсько-литовська доба
    • Розвиток краю у ХVIII-XIX ст
    • Капіталістичні відносини
    • Розвиток освіти та культури XIX-XXст
    • Перша світова війна
    • Білоцерківщина від повоєнного періоду до сучасності
  • Виставки
    • Тематичні виставки
    • Тимчасові виставки
    • Пересувні виставки
  • Інформація
    • Анонси
    • Події музею
    • Відеолекції та майстер-класи
    • На допомогу вчителям і учням
    • Історія одного експоната
    • Тендери та держзакупівлі
  • Видання
    • Щорічник «Юр’ївський літопис»
    • Матеріали конференцій
    • Краєзнавчі читання
    • Методична література
    • Інша література
  • Відвідувачам
    • Інформація
    • Віртуальний тур
  • Відгуки