В залі Білоцерківського краєзнавчого музею «Доба козаччини» одне з центральних місць займає один з експонатів західноєвропейського озброєння – дворучний меч. До Вашої уваги його історія.

        До нашого музею меч потрапив у 1948 році, нажаль спосіб і джерело надходження невідомі.

        Загальна довжина - 1 м 58 см, вага – близько 7 кг.

        Дворучний меч – зброя елітна, в нашому випадку меч представляє собою один з його підвидів – фламберг (нім. Flamberge — «полум'яні крайки»), фламберж (фр. «полум’яніючий») —  з характерним лезом хвилястої форми, був поширений протягом XVI – поч. XVIІ ст. у Німеччині та Швейцарії.

        Судячи з ваги, наш меч був тренувальним, обтяженим, адже вага бойового меча складала 4,5 – 5 кг.

        У бою подібну зброю могли тримати одиниці, краї хвилястого леза були більш пристосованими для пошкодження дерев'яних ратищ пік супротивника, а саме для відрубання наконечника. Використовувалась вона для «прорідження» бойових порядків пікінерів ворога. Мечі не мали піхов, але деякі мали своєрідні футляри.

        Церемоніальні дворучні мечі з хвилястими клинками до нашого часу використовуються на озброєння Швейцарської гвардії Ватикана.