Молюски, що пам’ятають динозаврів (амоніти і белемніти)

(з колекції засновника музею Болсуновського К.В.)

       Молюски — одна з трьох груп організмів (поряд із членистоногими та хребетними), які процвітають і у наш час. Але з’явилися вони за багато мільйонів років до появи людини. Молюски поширені по всій Земній кулі: заселяють суходіл, мілководдя та глибини морів та океанів, особливо численні у прибережній зоні. Порівняно невелика кількість видів живе у прісних та солонуватих водоймах. 

       У залі експозиції «Природа» КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» представлені рештки молюсків (мушлі), що були передані до музею К.В. Болсуновським у період заснування в 1924 році.

       Карл Васильович Болсуновський – один із фундаторів музею старожитностей Білої Церкви. Історик-нумізмат, археолог, музейний діяч, який мав велику природничу колекцію та предметів старовини, які стали фундаментом майбутнього музею.

       Болсуновський К.В. (1838 – 1924 рр.)

       Амоніти (Ammonoidea) – викопний підклас головоногих молюсків, що існували з девона по крейду (419 – 66 млн. років тому). Свою назву амоніт отримав на честь давньоєгипетського бога Амона з закрученими рогами. Амоніти зникли під час крейдо-палеогенового вимирання.

       Амоніти вільно плаваючі у воді організмів. Деякі були хижаками.

       Мушля амонітів для багатьох народів світу вважається символом сімейного щастя, достатку і благополуччя, а в більш широкому розумінні – безкінечності. В Ірландіїї їх називали «закам’янілими зміями» , в Німеччині – «золотими равликами». Греки, як і єгиптяни, клали мушлю біля голови на ніч і вірили, що їх сновидіння будуть гарними і добрими.

       Белемніти або белемнітіди (Belemnitida від др.-грец. белемнон – метальний снаряд).

       Викопні головоногі молюски з підкласу двозяберні. Хижаки гарно плавали; мали плавники, великі очі, рогові щелепи і чорнильний мішок. На щупальцях були гачки. Усередині тіла був масивний карбонатний ростр, схожий на наконечник стріли. З цим ростром і пов’язана назва.

       Найчастіше скам’янілі залишки зустрічаються в морських  відкладеннях періоду юри та крейди (230 – 66 млн. років тому). Найкраще у викопному вигляді зберігається ростр молюска – найтвердіша частина його внутрішньої мушлі. У довжину ростри досягали 15 – 20 см., але відомі випадки довжини до 50 см., а загальна довжина молюска сягала до 3 м.

       Народна назва рострів белемнітів в Україні – «чортовий палець». В інших країнах їх називають «громова стріла», а також «стріла Перуна».