23 листопада 2018

Інтерактивне дійство «Нечуй-Левицький – замріяний у самоті співець Поросся»

Інтерактивне дійство «Нечуй-Левицький – замріяний у самоті співець Поросся»

       25 листопада 2018 року виповнюється 180 років від дня народження письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького. Протягом двох тижнів з 13 по 23  листопада Білоцерківський краєзнавчий музей проводив для шкільної молоді інтерактивне дійство «Нечуй-Левицький – замріяний у самоті співець Поросся».

       Цей захід – данина пам'яті великому майстру слова, славному представнику української культури, письменнику-демократу, великому гуманісту.

       Український Бальзак, саме так називав академік Біленький Івана Нечуя-Левицького, який більше ніж  пів століття плідно працював на ниві українського письменства. Усе своє життя він відстоював інтереси пригнобленого народу, вболіваючи за рідну мову, широку культуру, людську гідність. Письменник завжди прагнув допомогти покривдженим, захистити їх. Тому він став близький людям різних країн і народів.

       За пів століття творчої діяльності Іван Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей, натхнення для яких черпав на колоритних просторах нашого краю. Перебуваючи в гостинах у родичів та друзів, письменник, наче губка, вбирав у себе атмосферу нашого міста і, прислухаючись до поради старшого літературного товариша Пантелеймона Куліша, писав так, як говорять в Канівському, Черкаському, Чигиринському повітах та на Київщині від Таращі до Білої Церкви.

       В ході заходу було відтворено епізоди життя відомого письменника, показано відео та театралізовані сценки присвячені його творчості.

       Дійство супроводжувалося піснями у виконанні ансамблю Білоцерківського краєзнавчого музею «Струни серця».

22 листопада 2018

Відкрилася щорічна тематична виставка «Злочин без каяття» приурочена 85-річниці Голодомору 1932-1933 років

Відкрилася щорічна тематична виставка «Злочин без каяття» приурочена 85-річниці Голодомору 1932-1933 років

        21 листопада 2018 року у Білоцерківському краєзнавчому музеї відкрилася щорічна тематична виставка «Злочин без каяття» приурочена 85-річниці Голодомору 1932-1933 років. Виставку відвідали учні шкіл міста, серед яких учні Білоцерківської спеціальної загальноосвітньої школи №19 (для дітей з особливими потребами). Учні були залучені до нової форми роботи – інтерактивної екскурсії, під час якої демонструвалися уривки з документального фільму, які супроводжувався розповіддю екскурсовода про причини виникнення цієї трагедії, що привела до загибелі  майже 7 млн українців.  Учні дізналися про такі явища як «п’ять колосків», «чорні дошки», «торг сини». Спогади очевидців та кадри реальних подій не залишили дітей байдужими. Такі форми роботи сприяють вихованню співчуття, людяності, милосердя, що в подальшому формують справжніх патріотів своєї держави.

19 листопада 2018

У Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулася Всеукраїнська наукова конференція до 100-річчя початку Української революції «Військові формування періоду Української революції 1917-1921 рр.».

У Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулася Всеукраїнська наукова конференція до 100-річчя початку Української революції «Військові формування періоду Української революції 1917-1921 рр.».

        15 листопада 2018 року у Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулася Всеукраїнська наукова конференція до 100-річчя початку Української революції «Військові формування періоду Української революції 1917-1921 рр.». Її метою було дослідження подій, пов’язаних з повстанським рухом, встановленням влади Директорії, озброєнням і тактикою нерегулярних збройних формувань. Учасниками конференції виступили науковці, музейні дослідники, члени громадських організацій, краєзнавці з Києва, Умані, Полтави, Павлограда, Ірпіня, Черкас,  Білої Церкви, Трипілля та ін. міст.

        Перед початком конференції працівники музею люб’язно ознайомили присутніх із  експозицією та новими виставками музею. Гості також оглянули виставку «На пам'ять не накладено табу» копій картин Віктора Невінчаного (1909 – 1975), персональну  виставку «Тернистий шлях до волі» Василя Гелетка    та фотодокументальну виставку «100 років Українській революції» із наукової бібліотеки та наукового архіву музею.

        Пленарне засідання розпочалося з вітального слова директора музею заслуженого працівника культури, кандидата історичних наук Людмили Михайлівни Діденко. З вітальним словом звернувся до всіх присутніх настоятель церкви Покрови Божої матері УПЦ КП протоієрей отець Микола Гопайнич.

        Науковці та краєзнавці представляли свої доповіді під час двох пленарних засідань. Великий інтерес викликали матеріали, зібрані кандидатом історичних наук Андрієм Науменком, по родам зброї армії УНР доби Директорії, який зауважив, що ми повинні пишатися військовою звитягою українського війська. «Нехай Визвольні змагання і закінчилися поразкою. Так буває в історії. Австрія мала багато поразок, але вони пишаються своїм військом і в них є величний військовий музей. Треба цінувати не поразки, а військову героїку», – сказав начальник науково-дослідної лабораторії, кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Національного університету оборони України. Лауреат премії ім. В. Чорновола, краєзнавець Євген Букет представив невідомі сторінки визвольної боротьби. Віднайдені в архівах спогади члена виконкому Центральної Ради Левка Чикаленка дозволили відчути атмосферу того часу в невеличких містечках Житомирщини і Київщини. Голова білоцерківської «Просвіти», старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею Костянтин Климчук доповів про озброєння партизанських загонів, а також про тактику підрозділів і з’єднань повстанців, які дозволяли проводити успішні операції не лише по розгрому каральних загонів більшовиків та денікінців, а й по захопленню великих населених пунктів, зокрема Києва. Завідуюча відділом новітньої історії Білоцерківського краєзнавчого музею Анна Ткачук у своїй доповіді висвітлила етапи формування військових частин армії УНР.

        Конференція привернула увагу і представників місцевого самоврядування Білої Церкви. В її роботі взяли участь  депутати міської та районної ради – Юрій Петрик, Андрій Король, Борис Смуток, Любов Стороженко.  Також серед присутніх були вчителі історії, бібліотекарі,  краєзнавці та учні Білоцерківської гімназії №1.

16 листопада 2018

Відкрилася персональна виставка «Тернистий шлях до волі» Василя Гелетка

Відкрилася персональна виставка «Тернистий шлях до волі» Василя Гелетка

         13 листопада 2018 р.  у виставковій залі Білоцерківського краєзнавчого музею  відкрилася персональна  виставка «Тернистий шлях до волі» Василя Гелетка  – художника, автора білоцерківського барельєфу «Іван Мазепа». Ця виставка приурочена до Всеукраїнської конференції «Військові формування періоду Української революції 1917-1921 рр.», яка проходила в музеї 15 листопада.

         Василь Васильович цікавиться історією рідного краю, детально вивчає історичні думи, легенди і перекази українського народу.

         На виставці представлені 43 графічні роботи, що відображають  кілька періодів визвольної боротьби, знайомлять  з іменами, які Радянський Союз випікав вогнем і залізом з народної пам’яті. Стійкі, хоробрі, витривалі, мужні, вірні своїй ідеї – такими постають герої на його полотнах. Це постаті, які тісно пов’язані Білоцерківщиною і деякі показані вперше: С.Петлюра, В.Винниченко, отаман Зелений, Євген Коновалець, гетьман Скоропадський, Петро Удовиченко, Овсій Гончар, який брав штурмом Білу Церкву і розганяв ревком.

         Василь Гелетко живе і творить на Черкащині, а тому художнику дуже близькі події, що відбувалися в Холодному Яру сто років тому. Холодноярці представлені зображеннями легендарних отаманів Василя Чучупаки, Ларіона Завгороднього, Костя Пестушко (Блакитного), Семена Гризла. Не обійшов увагою Василь Гелетко і Юрія Горліс-Горського, завдяки якому багато поколінь патріотів України дізнавалося про боротьбу Холодного Яру з більшовиками.

         Захід прикрасили своїми виступами юні бандуристи – вихованці білоцерківської музичної школи №5, а справжнім сюрпризом став приїзд на відкриття виставки заслуженого артиста України Тараса Силенка. Кобзар не лише заворожив присутніх піснями про героїчну минувщину, а й зачарував, як фаховий лектор. Його розповіді про козацтво, повстанців і гетьмана Мазепу просто полонили аудиторію.

         Виставка була відкрита за сприяння місцевого осередку товариства «Просвіта».