Всі події | Білоцерківський краєзнавчий музей

20 березня 2021

Карантин!

15 березня 2021

У КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!”

13 березня 2021 р. у КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!” Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів підготовлено та проведено співробітниками музею.

Головним обрядом Масниці були «колодки». Сонячна ознака Колодія, яка слугувала символом продовження роду. В Україні віддавна існували дві колодки: колодка одружених (переважно, жіноча) і колодка молодіжна (переважно, дівоча). Обидві колодки відрізнялися як своїм завданням, так і характером. Жіночу колодку “тягали”, “волочили”, молодіжну колодку “чіпляли”, “в’язали”.

Дівчата свої «колодки» виготовляли з атласу, кольорових ниток, у вигляді прикраси, квітки або стрічки і пов’язували на ліву руку поближче до серденька. Парубки повинні були платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою. У подяку за це кожна дівчина вишивала хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень.

Заміжні жінки свої колодки робили з поліна або великої колоди, яку прив’язували «старим парубкам» до ноги і змушували їх тягнути, як покарання за те, що не одружилися. А позбутися такої колоди можна було лише відкупившись грошима подарунками або могоричем. Так громада одружених людей карала «старих парубків» за небажання женитися.

На Київщині та Житомирщині влаштовували сценічне дійство, у якому брали участь тільки жінки. За тиждень колодка проходила різні стадії - від свого символічного народження і до смерті.

Вареники — головна страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців. Вареники символізували молодий місяц ь, який у свою чергу був символом жіночої енергії. Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці.

В цей тиждень, до Великого посту, всі намагались помиритись. Пробачити старі образи та попросити пробачення у інших, тому Колодія часто називають святом “примирення”, а останній та найважливіший день Колодія – «прощена неділя».

Гості які завітали на свято відчули справжній дух « Колодія», дізналися про давно втрачену суть і значення свята, де прив'язування «колодки» були ключовими розважально-обрядовими дійствами, скуштували традиційні страви за давніми рецептами та придбали сувенірні колодки.

Стародавні українські веснянки лунали у виконанні музейного ансамблю «Струни серця».

10 березня 2021

Колодій або українська Масниця: традиції та значення свята

Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2021 році Колодій триває з 8 березня по 14 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Колодій – давньоукраїнський Бог шлюбу, любові, примирення та людської злагоди. Він – опікун подружнього життя, оберігає молодих від нещасть і недуг, сприяє створенню нової родини, заохочує до продовження людського роду.

Його святкування має суто національний зміст і у нього мало спільного з «Масляною», якої на козацькій Україні не було, позаяк вона має інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми і навіть страви готують, не такі, як на Колодія.

Чому Масниця? Тому що в цей тиждень споживали багато масної їжі. Це були сир, масло, вареники з сиром і маслом, звідси назва Масниця. Масляною (Масленицей) це свято почали називати у 1960-х роках ХХ століття. Тоді його фактично дозволили святкувати після довгої заборони, але вже з російським корінням.

Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело, смачно, піснями, музикою та найрізноманітнішими розвагами. Це практично було передноворічне свято, адже тоді наші предки святкували Новий рік із настанням весни. Для молоді, свято Колодія, було найромантичнішим, його святкували на кожному кутку у свій окремий день від вівторка до неділі.

Вареники — головна страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців. Вареники символізували молодий місяць, який у свою чергу був символом жіночої енергії. Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці.

Прадавнє свято українців повертає нас до своїх коренів, учить добру, мудрості, злагоді, очищає душу, виводить за межі буденного, гнітючого, приносить радість і світлу надію. По крихітці збираємо те, що втрачене впродовж віків, починаємо відроджувати і знайомити широкий загал із забутими традиціями.

06 березня 2021