21 лютого – річниця народження Вікентія В'ячеславовича Хвойки

21 лютого – річниця народження Вікентія В'ячеславовича Хвойки

21 ЛЮТОГО – РІЧНИЦЯ НАРОДЖЕННЯ

ВІКЕНТІЯ В’ЯЧЕСЛАВОВИЧА ХВОЙКИ

9 [21] лютого 1850 р. — 20 жовтня [2 листопада] 1914 р.

 

«з незапам'ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов'ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною»

Вікентій ХвойкаВ. Хвойка «До питання про слов'ян» 

 

Український археолог чеського походження Вікентій В’ячеславович Хвойка, народжений як Vincenc Chvojka, на світ з’явився у селі Семин (Semín), Австрійська імперія. Його незаможна родина з нижньо-полабських селян.

Закінчивши комерційне училище і Хрудимі, у 1874 р. юнак вирушив до Праги.

Долю змінила, як свідчить легенда, одна зустріч. У 1876 р. юнак зустрів родину українського дворянина Александрова, яка дорогою з Парижа до Києва зупинилася перепочити в столиці Богемії. Палка любов до вродливої дочки подорожуючого аристократа змусила 26-річного Вінсента вирушити світ за очі. Так він опинився в Києві.

Не маючи спеціальної освіти ні історичного, ні археологічною профілю, на початку 1890-х рр. як самоук Вікентій Хвойка приступився до практичної археології. У становленні вченого посприяли тісні стосунки із обізнаними колегами – українським істориком, археологом, етнографом, професором - Володимиром Антоновичем (1834-1908) та українським антропологом, етнографом, археологом, автором першої загальної науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців Федором Вовком (1847-1918). Спираючись виключно на безсистемні знання та багаторічний досвід подорожей, завдяки наполегливій праці, невтомному оптимізму і винятковій цілеспрямованості, Вікентій Хвойка здійснив низку розкопок на Наддніпрянщині.

На археологічних розкопках трипільскої культури

У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив могильники з трупоспаленнями в урнах, так звані поля поховань, які належать до Зарубинецької (II ст. до н. е. — II ст.) і Черняхівської (ІІ—V століття) культур,  відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893—1894 роках на вулиці Кирилівській, 55, у Києві. 

Відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв  - тепер це Національний музей історії На археологічних розкопках Трипільської культури  України. Хвойка був першим хранителем його археологічного відділу. Досліджував пам'ятки східних слов'ян, зокрема поселення VIIVIII століть у Пастирському городищі та могильниках сіверян у селі Броварки на Гадяччині, доводячи автохтонність слов'янського населення Середнього Придніпров'я.

Значну увагу присвятив дослідженню Київської Русі, особливо Києву, де здійснив розкопки на горі Киселівці (1894 рік), Старокиївській горі (19071908 роки), Вікентій Хвойка був дійсним членом 11 наукових товариств.

У КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» діють дві постійні археологічні виставки на яких представлено понад 1 500 археологічних артефакти, у тому числі культур, які були досліджені Вікентієм Хвойкою. Запрошуємо усіх бажаючих до перегляду.