У КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!”

У КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!”
        13 березня 2021 р. у КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» вперше відбулося театралізоване дійство “Колодія величаймо – весну зустрічаймо!” Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів підготовлено та проведено співробітниками музею.
 
        Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2021 році Колодій триває з 8 березня по 14 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Колодій – давньоукраїнський Бог шлюбу, любові, примирення та людської злагоди.
 
        Головним обрядом Масниці були «колодки». Сонячна ознака Колодія, яка слугувала символом продовження роду. В Україні віддавна існували дві колодки: колодка одружених (переважно, жіноча) і колодка молодіжна (переважно, дівоча). Обидві колодки відрізнялися як своїм завданням, так і характером. Жіночу колодку “тягали”, “волочили”, молодіжну колодку “чіпляли”, “в’язали”.
 
        Дівчата свої «колодки» виготовляли з атласу, кольорових ниток, у вигляді прикраси, квітки або стрічки і пов’язували на ліву руку поближче до серденька. Парубки повинні були платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою. У подяку за це кожна дівчина вишивала хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень.
 
        Заміжні жінки свої колодки робили з поліна або великої колоди, яку прив’язували «старим парубкам» до ноги і змушували їх тягнути, як покарання за те, що не одружилися. А позбутися такої колоди можна було лише відкупившись грошима подарунками або могоричем. Так громада одружених людей карала «старих парубків» за небажання женитися.
 
        На Київщині та Житомирщині влаштовували сценічне дійство, у якому брали участь тільки жінки. За тиждень колодка проходила різні стадії - від свого символічного народження і до смерті.
 
        Вареники — головна страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців. Вареники символізували молодий місяц ь, який у свою чергу був символом жіночої енергії. Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці.
 
        В цей тиждень, до Великого посту, всі намагались помиритись. Пробачити старі образи та попросити пробачення у інших, тому Колодія часто називають святом “примирення”, а останній та найважливіший день Колодія – «прощена неділя».
 
        Гості які завітали на свято відчули справжній дух « Колодія», дізналися про давно втрачену суть і значення свята, де прив'язування «колодки» були ключовими розважально-обрядовими дійствами, скуштували традиційні страви за давніми рецептами та придбали сувенірні колодки.
 
        Стародавні українські веснянки лунали у виконанні музейного ансамблю «Струни серця».