З 11 червня, у фоє Білоцерківського краєзнавчого музею, до уваги відвідувачів виставка «Від тієї війни залишився слід» з наукової бібліотеки та наукового архіву музею.

        1 червня у виставковій залі  КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей», до Дня захисту дітей, відкрилася виставка дитячих робіт «Магія кольору», вихованців майстерні Галини Невінчаної.

        На виставці представлено 146 робіт, юних художників віком від 8 до 16 років, виконаних в різних стилях та художніх техніках – живопис, графіка, пейзажі, натюрморти, сюжетні композиції. Дитяча творчість – це особливий напрямок мистецтва, адже саме через нього дитина пізнає себе, свої можливості та висловлює власне ставлення до оточуючого світу.  З дитячого малюнка можна дізнатися, що цікавить чи тривожить дитину, як вона почувається. Роботи дітей барвисті, душевні й безпосередні. Вони приваблюють своєю неповторністю та навчають дорослих бути добрими і сміливими, небайдужими до оточуючого світу, мріяти і не боятись досягати власних мрій.

        З вітальним словом до учасників звернулася директор музею Людмила Діденко. Вона зазначила, що популяризація дитячого мистецтва, підтримка та розвиток талановитої молоді – один  з пріоритетних напрямків діяльності КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей». Виставкова зала музею – це  арт-простір для виставок, майстер-класів і різноманітних заходів як  відомих  художників, титулованих майстрів так і молодих талантів. Відкриття виставки дитячих творів саме у Міжнародний день захисту дітей  – це  наш подарунок вихованцям майстерні Галини Невінчаної, і нагадування суспільству про те, що у нас дуже талановиті діти, що є реальна підтримка дитячої творчості.

        Привітала своїх вихованців з першою виставкою  і майстриня  Галина Невінчана, українська письменниця, художниця, журналістка, громадська діячка. До вітань долучився Костянтин Климчук, голова Білоцерківського об'єднання ВУТ "​Просвіта", журналіст, координатор волонтерської групи "Час змін", директор видавництва "Час Змін Інформ".

        Окрасою заходу стали пісні у виконанні вокального ансамблю музею «Струни серця» та вірші, які декламували діти.

        Роботи юних митців експонуватимуться у музеї протягом літа.

        У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Вона є – своєрідним унікальним кодом українського етносу, що яскраво відображає особливу національну традицію народу. Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня. Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років.

        Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету в 2006 році, яку надихав національний костюм, а всенародну любов і масштаб святкування отримало з 2010 року. Вважається, що запровадив моду на вишиванку в Європі відомий український поет і прозаїк Іван Франко. Саме він поєднав костюм і вишиту сорочку.

        Всесвітній день вишиванки – свято, що не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

        Колекція вишиванок КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» налічує близько 150 вишитих автентичних українських народних сорочок. Вона  почала формуватися з моменту створення музею. Частина вишитих чоловічих та жіночих сорочок надійшла іще в довоєнний час, переважно це меморіальні речі. Особливо активний збір сорочок розпочався у 1960-1970 рр., коли стало зрозуміло, що прекрасні витвори поступово відходять в історію. Саме в цей час були організовані етнографічні експедиції по районах нашого краю: Кагарлицький, Тетіївський, Васильківський та інші.  Значна  кількість сорочок виявлена безпосередньо в  місті Біла Церква. У збірці музею представлені також вишиті сорочки сусідніх областей, які мають значні відмінності крою, характеру вишивки, кольорової гами, елементів декору в порівнянні із сорочками Середньої Наддніпрянщини. Формування колекції продовжується і сьогодні, хоча не так активно.  Остання жіноча сорочка надійшла до музею у 2019  із с. Стрітівка, Кагарлицького району. Автор вишивки Воропай О. С. – жителька села.  Сорочка має класичний крій та  оригінальну вишивку.

        В музеї зберігається понад 100 зразків жіночих сорочок, понад  40 одиниць чоловічих вишитих сорочок та декілька дитячих. Крій сорочок тривалий час був стабільним, не змінювався. Хоча деякі регіони мали свої відмінності. Жіночі сорочки умовно можна розділити на три групи: традиційна домоткана додільна сорочка із конопляного полотна, сорочки пошиті із фабричного краму та сорочки, які з часом були перешиті.  Для сорочок Наддніпрянщини характерні такі елементи крою як пишний широкий рукав, часто на манжеті, різноманітні види коміра, уставка та ластовиця  на рукавах, пазушка. Витвором мистецтва на кожній сорочці є вишивка,  найчастіше це вишивка гладь та хрестик, типова кольорова гама – червоні та чорні нитки.

        На сорочках нашого краю переважають вишиті рослино-квіткові композиції, до яких досить часто включали різні геометричні мотиви: ромб, спіраль, косі смуги, тощо.  Часто вишита композиція жіночої сорочки замикається трояндовими мотивами, хоча є в колекції і чоловіча сорочка вишита трояндовими квітками.  Відносно чоловічих сорочок потрібно відмітити деяке розмаїття їх оформлення та прикрас, особливо відрізняються по типу коміра та по характеру оздоблення вишивкою. Чоловічі сорочки часто представлені як меморіальні речі відомих людей. 

        Здавна вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті, виступає символом краси та міцного здоров’я, щасливої долі.

        День вишиванки — всеукраїнське свято, покликане зберегти та популяризувати традиції носіння національного одягу в повсякденному житті. Цього дня українців закликають доповнити звичний гардероб вишиванкою або будь-яким елементом традиційного костюму. Тож долучайтеся до акції — одягайте вишиванку та пам’ятайте культурні традиції власного народу!