30 грудня 2021

Відбулося традиційне тематичне театралізоване новорічне дійство «На щастя, на здоров’я, на Новий рік»

Відбулося традиційне тематичне театралізоване новорічне дійство «На щастя, на здоров’я, на Новий рік»
29 грудня 2021 року у КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» відбулося традиційне тематичне театралізоване новорічне дійство «На щастя, на здоров’я, на Новий рік», присвячене відродженню та популяризації народних звичаїв, обрядів Правобережної Київщини.
 
Колектив музею відтворив обряди колядування, щедрування та Маланки. Маланка або Меланка, Меланки - українське народне та церковне свято, вечір напередодні "старого" Нового року або святого Василя Великого (14 січня), новорічний обряд із традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів.
 
Під час театралізованого дійства прозвучали традиційні дівочі гадання, жартівливі побутові сценки, старовинні та сучасні українські пісні.
 
Всі присутні поринули у чарівну атмосферу зимових святкувань. Завдяки відродженню українських народних традицій гості відчули чудовий колорит зимових обрядових дійств української землі.
08 грудня 2021

КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» долучилися до воркшопу «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни»

КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» долучилися до воркшопу «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни»
6 та 7 грудня науковці КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» долучилися до воркшопу «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни», який проходив в онлайн-форматі на платформі ZOOM. Захід відбувся за сприяння Українського інституту національної пам’яті спільно з Донецькою обласною державною адміністрацією, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Донецьким обласним краєзнавчим музеєм.
 
Протягом двох днів близько двадцяти фахівці, які працюють в межах музеєфікації російсько-української війни, ділилися напрацюваннями, досвідом та практичними навичками зазначеної теми.
 
Під час заняття учасники торкнулися таких питань:
• музеєфікація "гарячої" історії: виклики, ризики, принципи підходів;
• питання періодизації та термінології російсько-української війни;
• методологія фіксації "гарячої" травматичної історії, способи роботи з учасниками подій та інформацією;
• створення концепції експозиції та побудова ключового наративу;
• музейне говоріння про війну: мова, тональність, досвід;
• дитячі програми у військових музеях;
• інклюзивна адаптація музейного контенту.
 
До заходу долучилися понад 90 учасників з усієї України, які обговорили джерела перевіреної інформації про російсько-українську війну, практики вшанування пам’яті загиблих військових, термінологію, вже здобутий досвід створення експозицій та дитячих програм на цю тему. Надзвичайно цікавим досвідом поділилися науковці Національного музею історії України у Другій світовій війні: Дмитро Гайнетдінов, Катерина Барановська, Ярослава Пасічко та Ірина Коцабюк, який вони отримали під час створення та реалізації виставкового проекту «Український Схід».
 
Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив: "Важливі події сучасності, лишень прямуючи до історії, потребують музеєфікації вже сьогодні, щоб розповісти правду й водночас створити надихаючий міф, який би окрилював націю на подальший поступ. Збереження інклюзивної пам’яті про теперішню війну за Україну потребує потужної політики пам’яті, комеморативної культури та музейних стратегій. Подібні семінари допомагають рухатися у вірному напрямі."
07 грудня 2021

Всесвітній день української хустки

Всесвітній день української хустки
7 грудня, вже традиційно, відзначається Всесвітній день української хустки. Вперше його провели у 2019 році з метою демонстрування зв’язку поколінь українських жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Хустка це — невід'ємна частина української культурної спадщини.
 
Ще з давніх часів вона була не просто класичним національним аксесуаром, незамінною частиною гардеробу кожної дівчини та жінки, мала практичне застосування, захищаючи від холоду; але й функціонувала як знак та символ ідентичності, була родинною цінністю, передавалася від матері до доньки. А також слугувала оберегом.
 
Цей предмет гардеробу супроводжував людину впродовж усього життя. Хустки традиційно використовували, коли народжувалася дитина, а потім на хрестинах. Юнаків на проводах в армію матері або дівчата обов’язково перев’язували хустками. Вважалося, що це збереже від усіх негараздів. За часів козаччини існував звичай: кожна дівчина дарувала своєму нареченому вишиту хустку, яка символізувала вірне кохання. Коли до дівчини приходили свататися, то вона мала винести судженому хустину на знак згоди, що виходить заміж по любові. Також цей аксесуар використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Така традиція збереглася в Україні й донині. Хустка повсякчас була символом соціального статусу жінки: молодиці носили яскраві або ж білі хустки, старші жінки – темні, а вдови – чорні. Одягали хустку під очіпок.
 
У фондах КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» зберігається колекція хусток, яка нараховує близько ста одиниць зберігання. Це хустки з 1930-1940-х років і до сьогодення: шовкові, бавовняні повсякденні, теплі хустки, хустки-шалі, якими користувалися в холодну зимову пору. Окрасою колекції є традиційні різнокольорові квітчасті хустки, так звані «тернові» різних розмірів та періодів.
 
Особливо цінними є іменні хустки: шовкова хустка ручної роботи Двічі Героя Соціалістичної праці ланкової буряководів Виштак С.Д.
 
В експозиції представлені хустки наших землячок – учасниць підпільно-патріотичної боротьби під час тимчасової німецько-фашистської окупації Циганенко І. та Забігайло Г.
 
Співробітники музею продовжують кропітку працю по формуванню колекції одного із основних елементів жіночого вбрання – хустки.