28 жовтня 2016

Відбувся семінар «Формування національної свідомості засобами музейної педагогіки та бібліотечної роботи»

Відбувся семінар «Формування національної свідомості засобами музейної педагогіки та бібліотечної роботи»

        25 жовтня 2016 року у  Білоцерківському краєзнавчому музеї проходив семінар для методистів  бібліотечних фондів регіональних методичних служб «Формування національної свідомості засобами  музейної педагогіки та бібліотечної роботи».

У ході заходу розглянуто  низку питань:

  • актуальні завдання та пріоритети діяльності бібліотек навчальних закладів у 2016/2017 н.р;
  • створення музейних куточків (експозицій) як необхідна умова формування національної свідомості молодого покоління;
  • підготовка бібліографічних ресурсів бібліотекою академії.
  • порядок забезпечення підручниками учнів у 2016/2017 н.р.

       В семінарі взяли участь бібліотечні працівники Київщини, заступник директора музею з наукової роботи Петренко Вікторія Віталіївна а також Щербак Валентина Петрівна, завідувач відділу комплектування бібліотечних фондів сервісно-ресурсного центру департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та Зініченко Лариса Василівна, завідувач відділу музейної освіти та бібліотечної справи КВНЗ КОР «Академія неперервної світи», Суткова Валентина Олександрівна, завідувач бібліотеки академії., Пакалюк Тетяна Іванівна, українська поетеса презентувала  книги, присвячені учасникам Революції гідності, героям антитерористичної операції.

       З метою формування духовних цінностей підростаючого покоління, відродження національної автентичної культурної спадщини, відновлення історичної пам’яті народу було рекомендовано:

  • сприяти діяльності бібліотечних працівників щодо створення електронного ресурсу бібліотеки про бібліотечне краєзнавство;
  • обговорити на засіданнях міських, районних методичних формувань бібліотечних працівників можливості співпраці з музеями та проведення краєзнавчих заходів патріотичного спрямування;
  • узагальнити передовий педагогічний досвід щодо впровадження музейної педагогіки в діяльність бібліотек навчальних закладів та представити його на обласній педагогічній виставці «Освіта Київщини».

Учасники семінару мали можливість ознайомитись з музейною експозицією та виставками.

24 жовтня 2016

Відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Україна та етнокультурне розмаїття Північного Кавказу»

Відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Україна та етнокультурне розмаїття Північного Кавказу»

      20 жовтня 2016 р.  у  Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Україна та етнокультурне розмаїття Північного Кавказу», яка була організована  КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» спільно з ВГО «Діаспора чеченського народу в Україні».

      Учасниками конференції виступили науковці ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», Київського національного університету ім. Шевченка, музейні дослідники, незалежні дослідники, члени громад та діаспор північнокавказьких народів з усієї України.

      Пленарне засідання розпочалося з вітального слова директора музею заслуженого працівника культури, кандидата історичних наук Діденко Л.М., та Садаєва С.А. голови правління ВГО  «Діаспора чеченського народу в Україні», заступника голови громадської ради при міністерстві культури, голови комісії з питань міжнаціональних відносин та культурного розмаїття. Привітав учасників конференції і начальник управління культури КОДА Подолянець І.І. Серед почесних гостей були начальник відділу національних меншин та української діаспори Ходаківський В.Д., начальник відділу у справах релігій та національностей управління культури, національностей та релігій КОДА Бардин М., радник міського голови Антонюк М.А., начальник міського відділу культури і туризму Ковальська Ю.І..

      У роботі конференції взяли участь близько 100 чоловік. Були розглянуті питання геополітичної ситуації на Північному Кавказі в умовах сучасних глобальних змін, етнокультурних зв’язків українців та народів Північного Кавказу. Організатори та учасники конференції намагалися зруйнувати установлені стереотипи, які традиційно склалися у суспільній свідомості по відношенню до народів цього регіону та сприяти становленню толерантності в українському суспільстві, оскільки на території України проживають помітні діаспори північнокавказьких народів.

      Перед початком конференції працівники музею люб’язно ознайомили присутніх із новими експозиціями та виставками музею.

13 жовтня 2016

Відкрилася персональна виставка художника та різьбяра Василя Гелетка

Відкрилася персональна виставка художника та різьбяра Василя Гелетка

     11 жовтня 2016 р. о 15-00 у виставковій залі Білоцерківського краєзнавчого музею  відкрилася персональна  виставка художника та різьбяра Василя Гелетка, приурочена до свята Покрови Божої Матері та Дня захисника України. На виставці представлено понад 40 робіт, які характеризують основні напрямки  творчості талановитого художника.

     Василь Гелетко вже вписав своє ім’я в історію міста. Вписав вправним різцем і своїм потом. Саме йому належить авторство барельєфу Івана Мазепи, який став першою меморією славетному гетьманові за триста років в Білій Церкві.

     Чільне місце у виставці займає тема життя і творчості Тараса Шевченка.. Полотна, присвячені Кобзарю, систематизовані по періодизації його життя. Тут рідні Моринці протиставлені казахському степові, зелень трави – пекучому сонцю, а чисті почуття – сваволі й жорстокості російських чиновників.

     Також велику частину експозиції займають роботи на релігійну тему. Тут є і осмислення біблійних сюжетів, ікони, погляд художника на хрещення Русі.

     А родзинкою виставки є козацька тематика. Адже виставка присвячена  святу Покрови Божої Матері. Відповідна ікона є в доробку Василя Гелетка.

     А ще є портрет Івана Мазепи, із написаним зверненням до українців, зображення козака Мамая і картина з постатями провідників Коліївщини Гонтою  і Залізняком.

     Не чужа митцю і тема нинішньої російської агресії щодо нашої країни. Василь Гелетко бував з волонтерськими поїздками на фронті й на власні очі бачив війну.

     Запрошуємо відвідати виставку, яка триватиме до 11 листопада.

     Вхід вільний.

12 жовтня 2016

Відбулися ХХХІІI Краєзнавчі читання

Відбулися ХХХІІI Краєзнавчі читання

     6 жовтня у  Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулися XXXІІІ Краєзнавчі читання ім. о. Петра Лебединцева. 

Теми виступів усіх учасників були надзвичайно цікавими.

 

     Першим виступив краєзнавець Євген Лопатко, який  повідомив про не вручені нагороди нашим землякам – воїнам-афганцям. Не дивлячись на те що війна в Афганістані давно закінчилася, та нагороди  все ще чекають своїх героїв.

      Цікавим був виступ Євгена Чернецького кандидата історичних наук, краєзнавця, який на прикладі біографії міністра уряду УНР Дмитра Одрини, що народився у Телешівці, продемонстрував, як і за скільки поколінь українці з кріпаків «виходили» в освідчені люди. Cхожий шлях пройшли предки й Ліни Костенко. І саме сталінські репресії та голодомор обірвали цей поступовий розвиток багатьох українських родин.

     Старший науковий співробітник музею Володимир Павлюченко поділився своїми дослідженнями археологічних знахідок – підвіски-обереги у вигляді бойових сокир, які використовувалися на Пороссі від часів Готії до Русі та були знайдені на території сіл Буки і Мала Сквирка.

     Вперше у краєзнавчих читаннях взяв участь  член НСХУ, аспірант національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Нікіта Дмитренко. Молодий дослідник займається вивченням колекції графів Браницьких. В своїй роботі автор  в першу чергу намагається з'ясувати авторство творів та зробити художній аналіз портретів, які зберігаються у Білоцерківському краєзнавчому музеї. Таке досконале дослідження та виявлення подібних картин в Польських музеях робиться вперше.

     Краєзнавець Анатолій Бондар виступив з темою «Переслідування членів та кандидатів у члени ВКП(б) 1946-1947 рр. за документами Білоцерківського міськкому КП(б)У»

     Тема висвітлює події переслідування у Білій Церкві тих, кого виключали з партії. Як відомо з доповіді більшість стали «неблагонадійними», бо на думку тодішньої радянської влади не достатньо боролися в часи Другої світової війни з німцями в окупованому місті. Хтось походив з родини розкуркуленого, а хтось відмовився їхати насаджувати в селі радянський лад чи підробив документи, аби втекти з лав червоної армії, яка наводила порядки на Західній Україні

     Найбільш привернула увагу доповідь краєзнавця Олексія Стородуба про те, що ж все-таки знайшли під час проведення аварійно-ремонтних робіт, пов’язаних з перекладанням теплотраси у парку Слави в серпні цього року.

     За словами Олексія Стародуба було відкрито 4 склепи, два з яких були пошкоджені, а два добре збереглися. Там же були знайдені речі померлих, а саме: вервиці, обручка з іменем Ксаверій, монета 1880 року, лінзи окулярів, іконка, а також підошви черевиків

     Повністю ознайомитися з дослідженнями земляків ви зможете, придбавши збірник Краєзнавчих читань в Білоцерківському краєзнавчому музеї, який буде надруковано незабаром.