«Вікі любить пам’ятки 2020» – завантажте фотографії, допоможіть Вікіпедії та змагайтеся за призи!

       З 1 по 30 вересня відбудеться найбільший у світі міжнародний фотоконкурс об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». Метою проекту є зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії – Цього року вже понад 20 країн світу заявили своє бажання провести цей конкурс.

       В Україні конкурс пройде вже дев’ятий рік поспіль. Конкурсний список складається з понад 89 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини з усіх областей України, в тому числі Криму. За попередні роки понад 2700 учасників завантажили понад 280 тисяч світлин майже 35 тисяч об’єктів культурної спадщини – культових споруд, будинків, палаців. Проте більша частина культурної спадщини України все ще не має своїх світлин у Вікіпедії. Конкурс має на меті це виправити.

       Запрошуємо всіх долучатися до конкурсу, завантажувати фотографії, показати унікальність історико-культурних об’єктів свого краю та привернути увагу до стану їхнього збереження.

       Участь у конкурсі можуть узяти всі охочі. Для цього протягом вересня слід завантажувати на Вікісховище світлини власного авторства із конкурсних списків. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який період часу; головне, щоб це були власні роботи. Також можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам’ятки.

       Переможці конкурсу отримають цінні призи. Призовий фонд буде розподіллено між авторами найкращих фотографій конкурсу загалом, авторами найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток в Україні та кожному регіоні, та переможцями спецномінацій. Окремою номінацією відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі.

       Десять найкращих світлин культурної спадщини України змагатимуться на міжнародному рівні.

       Як взяти участь дивіться на сайті конкурсу: http://wlm.org.ua/participation/

       Правила конкурсу: http://wlm.org.ua/rules/

       Сайт конкурсу: http://wlm.org.ua/

        Зберігаючи традиції і надбання минулого, музей є тим місточком, що єднає сучасників із культурними багатовіковими надбаннями людства, одним із яких є українська пісня. КЗ КОР "Білоцерківський краєзнавчий музей" презентує творчість вокального ансамблю «Струни серця», який нагадає, що володіємо ми унікальним культурним скарбом, який необхідно дбайливо оберігати, бо за ним - наше життя, нетлінна спадщина.

        Свято встановлено в Україні «З метою подальшого розвитку національних військових традицій, ураховуючи важливу роль Сил спеціальних операцій Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави» згідно з Указом Президента України «Про День Сил спеціальних операцій Збройних Сил України» від 26 липня 2016 року № 311/2016.

        Сили спеціальних операцій – окремий рід сил, який може залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров’я громадян та об’єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні і континентального шельфу України та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи у будь-якому місці, що знаходиться поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

        Емблемою ССпО є зображення крокуючого вовка срібного кольору, підперезаного золотим поясом-наузом, яке накладено на вінок з лаврового листя срібного кольору. У центрі нижньої частини вінка вміщено двозуб – княжий знак Святослава Хороброго срібного кольору. Під нижньою частиною вінка півколом розміщено стрічку золотого кольору з написом чорними літерами девізу Святослава Хороброго «ІДУ НА ВИ».

        Прапором Сил спеціальних операцій Збройних Сил України є прямокутне полотнище сіро-сталевого кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2:3. У центрі полотнища вміщено зображення емблеми ССпО. Висота емблеми становить 4/5 ширини полотнища. Вільні краї полотнища прикрашено золотою бахромою. Древко прапора темно-коричневого кольору висотою 250 см. Верхівка древка стрілоподібна з білого металу. У центрі двозуб – княжий знак Святослава Хороброго.

       Хрещення Русі Володимиром Великим відбулося 988 року в Києві. Після знищення поганських ідолів і божків було проведено масовий обряд хрещення для мешканців столиці. Хрещення Русі-України оцінюється як найважливіша подія з усіх, що коли-небудь відбувалася в історії нашого народу.

       Символ християнства це натільний хрест, його різновидом є енколпіон.

       Енколпіо́н (дав.гр. ἐγ-κόλπιο(ς) – нагрудний хрест, що складався з двох частин (стулок) верхньої й нижньої, та виготовлявся із дрібних металевих пластин.

       У Білоцерківському краєзнавчому музеї на тематичній виставці «Археологічні дослідження Правобережної Київщини археологічні пам’ятки та знахідки»  представлено понад 30 енколпіонів та їх фрагментів, що знайдені на території городищ та поселень півдня Київської області Х – ХІІ ст.

       Енколпіони прийшли до Русі з Візантії. Спочатку вони були атрибутами воїнів, що носили їх на ланцюжку зі вкладеними в середину між стулками енколпіону частинками освяченої просфори (ритуальний хліб) або фрагментами мощів святих, щоб убезпечити себе від різного лиха, особливо, виступаючи в далекий похід. Згодом, енколпіон став невід’ємною частиною убору кліриків вищого сану, зокрема єпископів під час освячення. В іконописі енколпіон зображують на святих архієреях - святителях.

       Давньоруський хрест-енколпіон залишив один із значущих слідів в культурній спадщині Русі, відображав художній і духовний спосіб життя на зорі становлення християнської віри серед жителів Русі і Поросся зокрема.