11 червня 2020 року у конференцзалі Білоцерківського краєзнавчого музею  відбулися LI (51) Краєзнавчі читання ім. о. Петра Лебединцева, які стали вже доброю традицією для краєзнавців та науковців нашого міста та району. Зазвичай читання збирають окрім краєзнавців та науковців ще й містян, освітян, журналістів, які цікавляться історією краю.  Але пандемія і умови адаптивного карантину,  внесли корективи в заплановану роботу. Тому захід пройшов у обмеженому колі науковців. Всі бажаючі зможуть ознайомитися з доповідями у друкованому виданні.

         На черговій зустрічі взяли участь дев’ять  краєзнавців, які поділилися своїми повідомленнями та цікавими знахідками, що супроводжувалися світлинами.  

       У ході читань були виголошені такі доповіді: 

        Доповіді викликали жваву дискусію та обговорення. Особливе враження на присутніх справив макет дерев’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці в містечку Рокитне, власноруч виготовлений автором  Ігорем Лалаком.

         Збірник доповідей вийде друком найближчим часом і всі бажаючі зможуть його придбати на касі музею.

       7 червня Білоцерківський краєзнавчий музей відвідала група туристів з м. Обухів та Українка. Після прогулянки парком Олександрія, вони із захопленням прослухали екскурсію та відвідали тематичну виставку «Мистецтво Західної Європи XVII–XIX ст.», де представлені  твори історичного, релігійного, міфологічного, анімалістичного жанрів та парадний портрет. Деякі полотна прикрашали стіни палаців графів Браницьких, що розташовувалися у парку Олександрія.

       Особливий захват викликала у відвідувачів картина  засновника Утрехтської художньої школи Герарда Ван Хонтхорста (1590–1656) «Свята Цецилія, яка співає в оточенні янголів», де вдало використано мистецтво світо-тіні. Неймовірні враження справили три монументальні полотна художника-анімаліста Філіпа-Петера Росса (1655–1705) „Стадо кіз”, ”Сплячий пастух” та „ Царство тварин”.

       В художній збірці багато парадних портретів польських магнатів та історичних діячів, виконані невідомими художниками ХVIIІ століття. Це портрети Фастівського поміщика Яна Хаєцького, Ієремії Вишневецького, Костянтина Острозького, Яна-Климента Браницького та його дружини Ізабелли Браницької.

       Зал мистецтва прикрашають мармурові скульптури всесвітньовідомого італійського митця Антонія Канови (1757–1822) „Геркулес та Ліхас” 1796 року та „Психея” 1874 року невідомого автора, робота французького скульптора другої половини ХІХ ст. Маріуса-Жана-Антуана Мерс’є „Перемога Давида над Голіафом”, що датується 1872-м роком, а також  широко представлені графічні роботи західноєвропейських митців XVII– XVIIІ ст.

       Відвідувачі були приємно вражені однією із найбільших виставкових залів Київщини та цікавою художньою колекцією.