13 жовтня 2016

Відкрилася персональна виставка художника та різьбяра Василя Гелетка

Відкрилася персональна виставка художника та різьбяра Василя Гелетка

     11 жовтня 2016 р. о 15-00 у виставковій залі Білоцерківського краєзнавчого музею  відкрилася персональна  виставка художника та різьбяра Василя Гелетка, приурочена до свята Покрови Божої Матері та Дня захисника України. На виставці представлено понад 40 робіт, які характеризують основні напрямки  творчості талановитого художника.

     Василь Гелетко вже вписав своє ім’я в історію міста. Вписав вправним різцем і своїм потом. Саме йому належить авторство барельєфу Івана Мазепи, який став першою меморією славетному гетьманові за триста років в Білій Церкві.

     Чільне місце у виставці займає тема життя і творчості Тараса Шевченка.. Полотна, присвячені Кобзарю, систематизовані по періодизації його життя. Тут рідні Моринці протиставлені казахському степові, зелень трави – пекучому сонцю, а чисті почуття – сваволі й жорстокості російських чиновників.

     Також велику частину експозиції займають роботи на релігійну тему. Тут є і осмислення біблійних сюжетів, ікони, погляд художника на хрещення Русі.

     А родзинкою виставки є козацька тематика. Адже виставка присвячена  святу Покрови Божої Матері. Відповідна ікона є в доробку Василя Гелетка.

     А ще є портрет Івана Мазепи, із написаним зверненням до українців, зображення козака Мамая і картина з постатями провідників Коліївщини Гонтою  і Залізняком.

     Не чужа митцю і тема нинішньої російської агресії щодо нашої країни. Василь Гелетко бував з волонтерськими поїздками на фронті й на власні очі бачив війну.

     Запрошуємо відвідати виставку, яка триватиме до 11 листопада.

     Вхід вільний.

12 жовтня 2016

Відбулися ХХХІІI Краєзнавчі читання

Відбулися ХХХІІI Краєзнавчі читання

     6 жовтня у  Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулися XXXІІІ Краєзнавчі читання ім. о. Петра Лебединцева. 

Теми виступів усіх учасників були надзвичайно цікавими.

 

     Першим виступив краєзнавець Євген Лопатко, який  повідомив про не вручені нагороди нашим землякам – воїнам-афганцям. Не дивлячись на те що війна в Афганістані давно закінчилася, та нагороди  все ще чекають своїх героїв.

      Цікавим був виступ Євгена Чернецького кандидата історичних наук, краєзнавця, який на прикладі біографії міністра уряду УНР Дмитра Одрини, що народився у Телешівці, продемонстрував, як і за скільки поколінь українці з кріпаків «виходили» в освідчені люди. Cхожий шлях пройшли предки й Ліни Костенко. І саме сталінські репресії та голодомор обірвали цей поступовий розвиток багатьох українських родин.

     Старший науковий співробітник музею Володимир Павлюченко поділився своїми дослідженнями археологічних знахідок – підвіски-обереги у вигляді бойових сокир, які використовувалися на Пороссі від часів Готії до Русі та були знайдені на території сіл Буки і Мала Сквирка.

     Вперше у краєзнавчих читаннях взяв участь  член НСХУ, аспірант національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Нікіта Дмитренко. Молодий дослідник займається вивченням колекції графів Браницьких. В своїй роботі автор  в першу чергу намагається з'ясувати авторство творів та зробити художній аналіз портретів, які зберігаються у Білоцерківському краєзнавчому музеї. Таке досконале дослідження та виявлення подібних картин в Польських музеях робиться вперше.

     Краєзнавець Анатолій Бондар виступив з темою «Переслідування членів та кандидатів у члени ВКП(б) 1946-1947 рр. за документами Білоцерківського міськкому КП(б)У»

     Тема висвітлює події переслідування у Білій Церкві тих, кого виключали з партії. Як відомо з доповіді більшість стали «неблагонадійними», бо на думку тодішньої радянської влади не достатньо боролися в часи Другої світової війни з німцями в окупованому місті. Хтось походив з родини розкуркуленого, а хтось відмовився їхати насаджувати в селі радянський лад чи підробив документи, аби втекти з лав червоної армії, яка наводила порядки на Західній Україні

     Найбільш привернула увагу доповідь краєзнавця Олексія Стородуба про те, що ж все-таки знайшли під час проведення аварійно-ремонтних робіт, пов’язаних з перекладанням теплотраси у парку Слави в серпні цього року.

     За словами Олексія Стародуба було відкрито 4 склепи, два з яких були пошкоджені, а два добре збереглися. Там же були знайдені речі померлих, а саме: вервиці, обручка з іменем Ксаверій, монета 1880 року, лінзи окулярів, іконка, а також підошви черевиків

     Повністю ознайомитися з дослідженнями земляків ви зможете, придбавши збірник Краєзнавчих читань в Білоцерківському краєзнавчому музеї, який буде надруковано незабаром.

10 вересня 2016

КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» приймав активну участь в організації заходів до Дня міста.

КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» приймав активну участь в організації заходів до Дня міста.

      10 вересня 2016 року м.Біла Церква відзначала 984 річницю від дня заснування.  КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» приймав активну участь в організації заходів до Дня міста. З самого ранку на території «Кварталу міських проектів», який розмістився на центральній площі, музейники презентували жителям та гостям міста виставку «Білоцерківщина етнографічна». Відвідувачі із захопленням споглядали вишиті рушники, ткані полотна, чоловічі та жіночі костюми кін.ХІХ поч..ХХ ст.., скриню, прялку, дерев’яну маслобійку, плетену з лози колиску, гончарні вироби та ін. Виставку відвідав мер міста Дикий Г.А. та делегації із міст побратимів Білої Церкви –  Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, Почесний консул Литовської Республіки у Білій Церкві Юрій Литвиненко, делегація міста Островець Свентокшиський (Польща) на чолі з мером міста Ярославом Горчинскі, делегація міста Маніса (Туреччина) на чолі з генеральним секретарем Фуат Узун.

      Також для бажаючих були організовані пішохідні екскурсії історичною  частиною міста.

      З особливою цікавістю містяни сприйняли туристичний тролейбус, який рухався за маршрутом № 1. Цього дня він був оформлений історичними фото міста та протягом цілого марштрутного кола на ньому працював екскурсовод. Дехто розповідав, що спеціально їхав на кінцеву станцію «Роток», щоб від початку до кінця проїхатися та послухати цікаві розповіді про рідне місто. А ті, хто заходив просто на зупинках, приємно дивувалися. Ще б пак, такого в Білій Церкві ще не було!

22 червня 2016

Відбулися ХХХІІ Краєзнавчі читання

Відбулися ХХХІІ Краєзнавчі читання

      16 червня у приміщенні Білоцерківського краєзнавчого музею відбулися ХХХІІ Краєзнавчі читання ім. о. Петра Лебединцева, на яких учасники зустрічі торкнулися багатьох цікавих тем з історії Білої Церкви та прилеглих населених пунктів.

      Зокрема, Володимир Павлюченко розповів про те, які персні античних і середньовічних артефактів знаходять на Пороссі, зокрема частина їх мають зображення тварин, що свідчить про те, що їх власники належали до кочових племен. «Персні настільки різноманітні, що практично ніколи не повторюється зображення на них. Це означає, що на нашій землі було багато етносів, які пізніше злилися у один етнос русичі, а ще пізніше стали називатися українцями», - міркує Володимир Павлюченко. Практично, всі описані істориком знахідки перебувають у приватних колекціях, хоча наш краєзнавчий музей також володіє чималою кількість таких віднайдених прикрас.

      Євген Чернецький  розповів про те, які римські провінційні бронзові монети середини І – середини ІІІ ст. н. д. знаходять на Верхньому і Середньому Пороссі. Всі вони – родом з провінції Азія і свідчать про міцні тогочасні торгівельні зв’язки між країнами.

      Анатолій Бондар торкнувся теми недавнього минулого, а саме проаналізував за газетними статтями постать одного із творців більшовизму, в честь якого ще донедавна була названа одна з вулиць міста. Так ось, майбутній більшовик народився у родині єврейського купця в Черкасах. Коли йому було 3 роки, батько втопився і він лишився з матір’ю, родина була багатодітною. Вчила грамоті свого меншого брата освічена сестра. Отримав традиційну релігійну освіту, навчався в гімназії в Черкасах, а потім у Білій Церкві. Закінчив юридичний факультет Київського університету. Та, незважаючи, на освіченість і не плебейське походження, Мойсея тягло у вир політичних подій та авантюр, він спершу примкнув до меншовиків, а після Лютневої революції 1917 року перейшов на бік більшовиків. «Урицький, як він сам казав, вершив долі з революційною совістю. Не боявся розправлятися з тими, хто не поділяв ідеологію режиму. Казав так: «Я лично расстреляю контрреволюционеров и буду абсолютно спокоен»,  - розповів Анатолій Бондар. За деякими оцінками на його рахунку понад 5000 убитих. При таких життєвих підходах не дивно, що й сам Урицький був застрелений. І лише в 2010 році вулиця, яка носила ім’я кривавого більшовика у Білій Церкві була перейменована на вул. Северина Наливайка, хоча історично звалася Перша м’ясна.

      Надія Тряпіцина розповіла про старовинні млини на Ротку, а Олексій Стародуб  - про історію появи у місті водонапірної вежі, яку спроектував відомий інженер Володимир Шухов в 1929 році. Під час війни вона була зруйнована і відновлена лише у 1949 році. Таких веж по Україні лишилося 10 включно з нашою.

      Цікавими також були розповіді Олександра Мартиненка про історію кіно в Білій Церкві та Сергія Бурлаки про матеріали допитів Шевченка А.П., керівника Білоцерківського ОУНівського підпілля в 1942–1944 роках.

http://bc-news.com.ua/dozvillya/item/1703-istoriia-pokhodzhennia-monet-ta-persni-iaki-znaideni-na-porossi