Історичні витоки української державності: події на Білоцерківщині

Історичні витоки української державності: події на Білоцерківщині

Пересувна фотодокументальна виставка “Історичні витоки української державності: події на Білоцерківщині”  розкриває історію боротьби українського народу за створення самостійної, соборної незалежної Української держави у XVII–XXI ст.: доби козаччини, національно-визвольних змагань на території краю, дисидентського руху та становлення національно-демократичного руху кінця 1980-х – початку 1990-х рр. На виставці представлені документи та фотографії, які висвітлюють події, пов’язані з проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 р., найважливіші політичні події початку XXI ст., участь білоцерківців у суспільно-політичному житті міста та ілюструють становлення державної та місцевої символіки незалежної України.

Історія та доля роду графів Браницьких

Історія та доля роду графів Браницьких

Фотодокументальна виставка «Історія та доля роду графів Браницьких» створена за матеріалами Білоцерківського краєзнавчого музею, російських та польських видань кінця ХІХ–ХХ ст., архівів України, Росії та Польщі.

З другої половини ХVIII ст. і до 1918 р. на економічний, політичний і культурний розвиток Правобережної Київщини та Білої Церкви великий вплив справляла діяльність колишніх власників міста – графів Браницьких.

На виставці представлено низку документів про першого володаря Білої Церкви, коронного гетьмана Франциска-Ксаверія Браницького, його дружину Олександру Василівну Енгельгардт (племінницю князя Потьомкіна, фрейліну цариці Катерини ІІ), а також про долю їхніх дітей, онуків та правнуків.

Велике історичне та архітектурне значення мають представлені на виставці листівки з краєвидами міста початку XX ст., фотографії із зображенням фасаду та інтер’єру палаців, фото останньої володарки Білої Церкви – Марії Євстафіївни Браницької з роду князів Сапєг (дружини Владислава Владиславовича Браницького) у парку «Олександрія».

Наш край в роки Другої світової війни 1939–1945 рр.

Наш край в роки Другої світової війни 1939–1945 рр.

Пересувна фотодокументальна виставка “Наш край в роки Другої світової війни 1939–1945 рр.” розкриває складну і трагічну історію народу України в роки Другої світової війни через висвітлення військових та окупаційних подій на матеріалах Білоцерківщини, розповідає про непрості людські долі земляків. Серед відібраних персоналій більшість становлять  фото воїнів рядового, сержантського та молодшого офіцерського складу. Також висвітлено внесок у перемогу видатних полководців та воїнів, що пройшли шляхами війни з її першого до останнього дня.

         Окремий розділ ілюструє історію створення пам’ятних знаків у м. Білій Церкві. Серед них пам’ятні знаки воїнам, які брали участь у визволенні м. Білої Церкви.

«Шляхами Кобзаря» (до 200 річчя від дня народження Т.Г Шевченка, стенди або мультимедіа)

«Шляхами Кобзаря» (до 200 річчя від дня народження Т.Г Шевченка, стенди або мультимедіа)

Історія Київщини та Білої Церкви тісно пов’язана з ім’ям Тараса Григоровича Шевченка. Пересувна виставка «Шляхами Кобзаря» знайомить з художньою творчістю Кобзаря, відображає життєвий та творчий шлях Тараса Григоровича Шевченка: часи його навчання в Петербурзькій академії мистецтв, подорожування по Україні, перебування на Київщині, період заслання в Казахстані та останні роки його творчої діяльності.

На фотовиставці представлено колекцію автопортретів, художніх картин Кобзаря, рідкісні видання поезії, етнографічні речі, що є важливим джерелом вивчення образотворчого мистецтва і історії української культури.  

Мета виставки – вшанування пам'яті Тараса Шевченка як поета, художника, який посідає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві, життя і діяльність котрого пов'язана з  Південною Київщиною.

Середнє Поросся з прадавніх часів до Великокняжої Русі

Середнє Поросся з прадавніх часів до Великокняжої Русі

Вже давно відомо, що читабельний зміст буде заважати зосередитись людині, яка оцінює композицію сторінки. Сенс використання Lorem Ipsum полягає в тому, що цей текст має більш-менш нормальне розподілення літер на відміну від, наприклад, "Тут іде текст. Тут іде текст."

Героїчна козацька доба в пам’ятниках Білоцерківщини

Героїчна козацька доба в пам’ятниках Білоцерківщини

У багатовіковій історії України важливе місце належить козацтву, яке як соціальний стан у ХVII–ХVІІІ ст. відігравало важливу роль у всіх сферах історичного буття, виступаючи провідною силою у здійсненні національно-державних прагнень українського народу.

Пересувна виставки „Героїчна козацька доба в пам’ятниках Білоцерківщини” ознайомить із козацьким минулим нашого краю.

Білоцерківська земля була часто на перехресті військових подій у період козацько-гетьманської доби в ХVII–ХVІІІ ст. Тому в пам’ять про ці історичні події на Білоцерківщині встановлено пам’ятники. Виставка створена за матеріалами фондів Білоцерківського краєзнавчого музею, Центрального державного історичного архіву України в м. Києві з метою висвітлення героїчної боротьби козацтва за створення  незалежної Української держави.

Ідейно-творчий задум побудови виставки полягає у відтворенні на основі підібраних фото пам’ятників, фотодокументів, біографій видатних діячів історії козацтва – реалістичного образу українського козацтва.

Виставка сприятиме справі зміцнення незалежності і розбудові державності України, а також вихованню у молодого покоління почуття патріотизму, відданості Батьківщині, усвідомлення того, що мир і злагода в суспільстві є його найголовнішими здобутками.

Голодомор 1932–1933 рр. – найбільша трагедія в історії України

Голодомор 1932–1933 рр. – найбільша трагедія в історії України

Фотодокументальна виставка “Голодомор 1932–1933 рр. – найбільша трагедія в історії України”, присвячена пам’яті жертв голодомору. Одна з найтрагічніших сторінок в історії нашої країни, яку десятиліттями замовчували. Виставка складається з фото, копій архівних документів із фондів музею, що розкривають основні причини та трагічні наслідки голоду вУкраїні, зокрема на Білоцерківщині та на території краю, документальних свідчень земляків – очевидців голодомору 1932–1933 рр., фотографій тих років, які підтверджують сплановане масове вбивство більшовицькою владою українських селян.

Західноєвропейське мистецтво XVII–XIX ст.(живопис, скульптура, графіка) (мультимедіа)

Західноєвропейське мистецтво XVII–XIX ст.(живопис, скульптура, графіка) (мультимедіа)

Із 1990 року в Білоцерківському краєзнавчому музеї працює виставка «Західноєвропейське мистецтво XVII–XIX століть» (живопис, скульптура, графіка). На її основі була створена пересувна виставка у вигляді слайдів, на яких відображені  найбільш цінні картини художньої колекції музею.

Глядач знайомиться з творчістю відомих художників: Герарда Ван Хонтхорста (1590–1656) «Свята Цецилія, яка співає в оточенні янголів», Гверчино (Джованні-Франческо Барбієрі (1591–1666)  «Диспут отців церкви про непорочне зачаття» (копія XVIII ст.); Луки Джордано (1632–1705) «Любов та пороки обеззброюють мудрість та правосуддя», монументальними полотнами художника-анімаліста Філіппа-Пітера Росса (1655–1705) та з іншими  На виставці представлено домінуючі стилі західноєвропейського мистецтва  XVII–XIX ст.: маньєризм, що знаменував кризу гуманістичної культури Відродження; бароко, яке широко використовували для відтворення протирічь в релігійній та соціальній свідомості, для звеличування і прославляння могутності монархії, аристократії та церкви. У XVIIІ ст. на противагу бароко в Європі активно розвивався реалістичний живопис. Основними жанрами стали портрет, пейзаж, натюрморт та побутовий жанр.

Захоплює також колекція скульптур цього періоду та графічні роботи.

Сакральний зміст древніх знаків-символів

Сакральний зміст древніх знаків-символів

Виставка «Сакральний зміст древніх знаків-символів» пропонує ознайомитися з унікальною інформацією про символіку, яка існувала на нашій землі впродовж тисячоліть і причетна до космічного світогляду людини. Знаки-символи як обереги, захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювалися у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. Мета виставки – долучитися до безцінної скарбниці знань наших далеких пращурів, відновити в пам’яті народу глибинний філософський зміст прадідівських святинь, що основувалися на одвічних законах буття, і самим стати на шлях духовного вдосконалення.

Барви петриківського розпису

Барви петриківського розпису

Виставка «Символічний зміст петриківських орнаментів» знайомить глядачів з мистецтвом петриківського розпису. Це один із видів українського декоративно-орнаментального народного малярства, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва. Він виник задовго до появи християнства і грав роль оберегу. Люди вірили, що в красі є духовна сила, і тому вікна і двері будинків і навіть одяг обрамляли магічним орнаментом, який захищав господарів. Ця давня традиція орнаментики сотні років широко використовувалася в побуті українців, збереглася вона і дотепер. У ході лекції проводиться дослідження історії петриківського розпису, прослідковується зв’язок сучасного художнього розпису з настінним малюванням у різних районах України. Особлива увага звертається на сакральний зміст окремих елементів, композиційні особливості та кольорове вирішення «мальовок», які закарбовані на фото робіт, що зберігаються у фондах Білоцерківського краєзнавчого музею. Не оминаються увагою і провідні майстри цього виду народного мистецтва. Виставка супроводжується цікавою розповіддю та демонстрацією слайдів.

Українська традиційна вузлова лялька

Українська традиційна вузлова лялька

Лялька як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями здавна виготовлялася у багатьох країнах. Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Вона відома з незапам’ятних часів і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації. Її виготовляли з природних матеріалів: глини, дерева, ниток, тканини тощо. Побутові ляльки створювалися без обличчя, обрядові – із захисним хрестиком, викладеним з перехрещених перпендикулярно ниток. Перевага жіночих образів над чоловічими пояснюється прадавнім культом жінки-матері, прародительки усього живого.

Знайомлячись з відеолекцією «Українська традиційна вузлова лялька», слухачі дізнаються багато цікавого про цей давній вид народного мистецтва, розуміють різницю між шитою, вузловою та мотаною ляльками, відкриють для себе потаємний зміст їх символіки та довідаються про етапи виготовлення вузлової ляльки.