06 вересня у Білій Церкві відбулася зустріч міського голови Геннадія Дикого із членами Золотого фонду міста, яка проводиться традиційно напередодні Дня міста.

       Золотий фонд Білої Церкви із числа найвідоміших жителів міста було створено 20 років тому.

       Занесення до списку членів Золотого фонду є вищою формою відзначення громадян за значні заслуги перед містом Біла Церква у розвитку науки, культури, освіти, охорони здоров’я, спорту, промисловості, будівництва, зв’язку, торговельного обслуговування, забезпечення законності та порядку тощо.

       На сьогодні Золотий фонд налічує 278 осіб, і щороку він поповнюється – людьми, які своєю працею роблять значний внесок у соціально-економічний та культурно-освітній розвиток Білої Церкви.

       З 2002 року членом Золотого фонду є директор Білоцерківського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури Людмила Михайлівна Діденко.

       Вітаючи присутніх, Геннадій Дикий висловив вдячність членам Золотого фонду за той внесок, який вони зробили для міста у різних галузях його життєдіяльності.

       У рамках заходу відбулася також виставка-конкурс картин професійних художників «Місто на Росі» переможцем якої став художник Леонід Маадир-Оол.

«Доброго дня дорогі рідні: Мама, Тато, сестра Аня і брат Володя та його сім’я», – так починався лист Олени Батуревич, мешканки Білої Церкви, який вона направила з Німеччини 27 вересня 1943 року своїм рідним. Тоді він не дійшов до адресата. Його, як і решту листів наших земляків, ймовірно перехопили війська Червоної армії, які в той час вели бої за Дніпро.

Листи потрапили до НКВС, а згодом їх передали до Державного архіву Київської області. Там їх виявив історик-краєзнавець, старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею Сергій Бурлака.

Важко передати всю гаму відчуттів, коли перечитуєш ці листи. Більшість із них проникнуті тугою за рідним домом, надією на повернення. Одразу після їх виявлення у працівників музею зародилися думка, - знайти відправників, чи їх нащадків, і таким чином з’єднати ланцюжки розірваної історії.

І ось в музеї 6 липня 2018 року відбулась зустріч з сином пані Олени – Віктором Никоненко та її племінником Вадимом Батуревичем. Вони розповіли, що її забрали до Німеччини в шістнадцятирічному віці разом з іншими білоцерківцями під час облави. Спочатку працювала перебуваючи в таборі, потім відправили на роботу до бауера. Звільняли американці, так як це була територія в зоні їх наступу. Після передачі представникам радянського військового командування, пройшла перевірку у фільтраційному таборі. Повернувшись на батьківщину, остарбайтери ще довго залишалися під підозрою, змушені були щомісяця відмічатися у відділках міліції. Померла в 2005 році, у неї залишився син, двоє внуків, та двоє правнуків.

На завершення зустрічі директор краєзнавчого музею Людмила Діденко передала копію листа сім’ї, який був написаний майже 75 років тому.

          З 19 червня 2018 року у Білоцерківському краєзнавчому музеї експонується фотодокументальна виставка “1917-1921: Український вимір”, присвячена 100-річчю Української революції 1917-1921 рр., підготовлена Державним архівом Київської області.

          Мовою архівних документів виставка розповідає  про часи  Української Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, про селянський повстанський рух. Усі відвідувачі музею мають унікальну можливість ознайомитися із представленими широкому колу населення унікальними документами з фондів Державного архіву Київської області, які висвітлюють події сторічної давнини.

Виставка діятиме до 30 червня. Вхід вільний.

14 червня 2018 р. у приміщенні Білоцерківського краєзнавчого музею пройшли ХLII Краєзнавчі читання, на яких учасники зустрічі торкнулися багатьох цікавих тем з історії Білої Церкви та прилеглих населених пунктів.

Зокрема, було заслухано наступні теми:

Володимир Павлюченко,старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею.

Золота булла з літописного Торчеська

Олексій Стародуб, старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею, провідний редактор Білоцерківської міської ЦБС.

Заповіт попаді Анастасії Павловської (1851 р.)

Нікіта Дмитренко, Член НСХУ, аспірант національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Твори художника Миколая Давидовича у зібранні графів Браницьких

Ігор Струтинський, історик, краєзнавець м. Київ

Навколо однієї зі світлин Михайла Дубовика

Сергій Бурлака,кандидат історичних наук, доцент правознавства Білоцерківського інституту економіки та розвитку ВМУРЛ «Україна», старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею.

Протокол допиту К. Миньківської, агента ГПУ-НКВД-НКГБ

Віталіна Бабенко, старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею

Доля остарбайтерки К. А. Ярової, с. Красне

Анатолій Бондар, керівник краєзнавчого гуртка, вчитель історії Першої БЦ гімназії – школи 1-го ступеня, редактор відділу інформаційно-краєзнавчої роботи ЦБС.

Кримінальна обстановка в Білій Церкві та районі в середині 1940-х років. Аморальна та протиправна діяльність начальника Білоцерківського МВС Воробйова

Олександр Дмитренко, художник-абстракціоніст, голова Київської обласної організації Національної спілки художників України, засновник та  викладач Академічної художньої школи м. Біла Церква

Забутий епізод проектування та спроби втілення набережної р. Рось у Білій Церкві (1983-1984 рр.)

Євген Чернецький, кандидат історичних наук, завідуючий відділом інформаційно-краєзнавчої роботи Білоцерківської міської ЦБС, старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею.

Ігор Лалак, начальник відділу архітектури Рокитянської РДА, краєзнавець

Герб і прапор смт Рокитне

Після виступу та жвавої дискусії доповідачі відповідали на запитання присутніх.

Згодом, кожен бажаючий зможе ознайомитися з повним текстом всіх доповідей, придбавши брошуру краєзнавчих читань на касі музею.